Історія

Звуки до нашої ери 

Формування акустики, як важливого розділу сучасної фізики, почалося задовго до початку писемної історії. Деякі археологічні знахідки вказують на виготовлення людиною музичного інструменту з кістки з боковими отворами майже сорок тисяч років тому.

5-6 ст. до н. е.

Вважають, що перші наукові дослідження природи музичних звуків, було проведено грецьким філософом Піфагором у 6 столітті до нашої ери. Його дослідження пов'язані з вивченням звуків, що виникають при коливанні струн. Він встановив залежність між довжиною струни та частотою коливань.

Аристотель висловлювався відносно процесу поширення звуку, як передавання стану стиснення-розтягу від однієї частинки повітря до іншої. Йому належать також міркування відносно природи людського голосу. Однак, філософ висловлював хибне твердження про те, що високочастотні звуки поширюються швидше, ніж низькочастотні.

16 ст. - початок 17ст.

Формування сучасних уявлень про особливості коливальних процесів розпочалося роботами Галілео Галілея. Він виявив явище ізохронізму (незалежності періоду коливань маятника від амплітуди). Проте, Галілей помилково вважав, що це явище відбувається за будь-яких значень амплітуд. Він вивчав і явище резонансу. Кінець 16 та початок 17 століть знаменує період значного інтересу до питань коливання струн.

Галілео Галілея

Визначення швидкості звуку

Уявлення про скінчену величину швидкості звуку на основі спостереження за явищем луни та затримки появи звуку після пострілу гармати, сформувалося досить давно. Першими, хто виміряв швидкість звуку, є Гассенді та Мерсенн. Обидва дослідники аналізували постріл гармати, фіксуючи інтервал часу після сполоху під час пострілу та часом повернення звуку. За даними Гассенді швидкість становила 478 м/c. Мерсен одержав  — 450 м/c.

Пьєр Гассенді

Нова ера у розвитку акустики

З оприлюдненням Ісааком Ньютоном своїх «Начал», розпочалася нова ера у розвитку акустики. Велике значення для подальшого розвитку математичних методів дослідження в акустиці мала Дискусія про струну, в якій узяли участь Даніель Бернуллі, Жан Лерон д'Аламбер, Леонард Ейлер, Жозеф-Луї Лагранж. Предметом дискусії було два розв'язання хвильового рівняння для струни. Обґрунтування розв'язку Бернуллі одержав лише Фур'є. Дискусія відіграла значну роль у розвитку методів розв'язання не лише проблем акустики, а і розвитку математичної фізики.

Даніель Бернуллі

17 століття

Наступний етап розвитку акустики - це звукозапис. Історія звукозапису розпочинається 12 серпня 1877 року, коли Едісон зробив перший у світі звукозапис на циліндрі фонографа.

Томас Едісон

Томас Едісон вперше записав людський голос на фонограф і прокричав "Hello" у приймач свого винаходу. Але відомим Едісона зробила демонстрація пісні «Mary had a little lamb» на фонографі і винахідника охрестили «чарівником з Менло парк». Загадкова машина, що говорить, викликала крайнє здивування. Ні один винахід Едісона не справив такого приголомшливого враження в Європі та Америці.

Фонограф

19 – 20 століття

Активна дослідницька діяльність багатьох учених у XIX та XX століттях сформувала сучасну акустику, як науку, що охоплює явища, пов'язані зі створенням, поширенням хвиль та взаємодією їх із середовищем. В акустику прийшла диференціація, сформувалися окремі наукові та інженерні дисципліни.